Офіційний різновид операційної системи Ubuntu під назвою Ubuntu Mate сподобається тим, хто ностальгує за золотим часом вінтажного робочого столу Gnome-2. Його безпосереднім продовженням Mate є. Також прийде до душі розумним та економним, чий комп'ютер не відповідає вимогам для встановлення Windows-11, але немає навіть тіні бажання бігти до магазину за новим.
 |
| Ubuntu Mate |
Ну і, звичайно, Ubuntu Mate виявиться вдалим варіантом для власників ноутбуків, оскільки відрізняється низьким споживанням ресурсів, що сприяє збільшенню терміну автономної роботи пристрою. Але не за рахунок спрощення функціональності, з нею все гаразд, багато що легко налаштовується.
 |
| Центр керування |
Налаштувань справді вистачає, тому розглянемо докладно лише найважливіші. Почнемо із призначення розкладки клавіатури. Відкриваємо головне меню кнопкою на верхній панелі, йдемо до Центру керування.
 |
| Розкладки клавіатури |
Знаходимо розділ клавіатури (яка тут чомусь називається Набірниця), переходимо до секції з очевидною назвою Розкладки та тиснемо кнопку Додати, якщо не обирали українську мову під час встановлення. Якщо обирали, то вже є.
Після цього тиснемо Параметри, шукаємо у списку Перемикання на іншу розкладку (Switching to another layout), відзначаємо галочкою зручну комбінацію клавіш.
Тепер у тому самому Центрі керування знаходимо та відкриваємо міжмережевий екран. Тобто Firewall. Він же брандмауер. Вводимо пароль та активуємо перемикач навпроти пункту Статус. Для простого домашнього користувача цього цілком достатньо. Тепер можна підключатися до Інтернету, значок знаходиться праворуч на верхній панелі.
 |
| Firewall |
До речі, тільки розробники Ubuntu Mate включають налаштування міжмережевого екрану в комплект операційної системи. Виявляють справжню турботу про користувачів та їхню безпеку. У решті Ubuntu Flavours програми Gufw якось не видно, треба встановлювати самостійно. Хоча новачок взагалі може й не знати про такий корисний додаток, якщо він сам не трапляється на очі.
 |
| Треба прополоти автоматичний запуск |
Необхідно неабияк прополоти список сервісів, що стартують при запуску системи. Тобто нам потрібні програми, що запускаються. Внизу віконця ставимо галочку поруч із пунктом Показати приховане. Що можна деактивувати без наслідків? Caja Dropbox autostart, Dock Reload, Evolution Alarm Notify, Geoclue Demo agent, Nvidia Optimus, Onboard, Orca Screen Reader, Screen Reader Accessibility Profile, Snap user profile autostart helper, Ubuntu report..., Welcome. Якщо не користуєтеся Bluetooth з ранку до вечора, не друкуєте на принтері, то додатково прибираємо Аплет Blueman та Аплет черги друку. Так, списочок вражає, але ж це Ubuntu.
 |
| Звук |
Дошкуляють звуки, що супроводжують чи не кожну дію? Налаштування в Центрі керування ховаються у розділі з очевидним найменуванням Звук (або Параметри звуку). У рядку Гучність повідомлень ставимо відмітку поруч із Приглушити.
Тепер відкриваємо розділ Програми та оновлення. По-перше, на вкладці ПЗ Ubuntu перевіряємо, чи позначені галочками всі необхідні джерела додатків. Тобто все, окрім вихідного коду.
 |
| Оновлення |
По-друге, на вкладці Оновлення (Updates) виставляємо Ніколи (Never) в списку Автоматично перевіряти наявність оновлень (Automatically check for updates). Якщо щось не працює й виникає бажання ці самі оновлення завантажити, можна зробити таку ризиковану дію вручну. Причому, коли вам зручно, а не за розкладом. Але тримайте USB-накопичувач, з якого Ubuntu встановлювали. Може стати в нагоді для перевстановлення, якщо система раптом зламається.
Занадто багато робочих областей, аж чотири? Правий клік на індикаторі праворуч на нижній панелі — вибираємо Параметри. Скорочуємо кількість до прийнятної. Ну чи збільшуємо, якщо здалося мало. Можна залишити одне, а потім прибрати індикатор з панелі. Спершу відкріпити, потім видалити.
 |
| Як у Windows |
Бажаєте повної схожості з Windows замість інтерфейсу з двома панелями? Потрібна програма Mate Tweak. У її розділі Панель вибираємо конфігурацію Redmond, тиснемо OK та отримуємо бажане негайно. Втім, хто ностальгує за благословенними роками юної Ubuntu, тому й дві панелі до душі. Тим більше, що займають навряд чи більше місця, ніж одна широка в інших операційних системах.
Ми вже пропололи автозапуск і добряче полегшили Ubuntu Mate, але можна прискорити ще. У вищезазначеній програмі Mate Tweak переходимо до розділу Вікна та вимикаємо анімацію. Власне, там взагалі всі позначки зняти можна.
 |
| Вимикаємо анімацію |
Всі інші налаштування, такі як швидкодія тачпада, інтервал активації зберігача екрану, керування електроживленням тощо, зрозуміло, залежить виключно від особистих вподобань. Тут навряд чи можна щось радити. Але темну тему все ж таки активуємо. Точніше, покажемо, як це робиться.
У вже знайомому Центрі керування знаходимо Параметри зовнішнього вигляду, вибираємо темний варіант, а подальші налаштування цілком очевидні.
 |
| Software Boutique |
Як встановлювати програми. Для вже новачків є центр додатків Software Boutique. Для трохи досвідченіших є Synaptic Package Manager. По подвійному клацанню на deb-файлі повинен відкриватися Gdebi. Налаштовуємо таке відкриття у властивостях deb-файлу під правим кліком, якщо цього немає.
Що з кодеками мультимедіа. Взагалі-то з коробки є чудовий медіаплеєр Celluloid. Відтворює mp4, mp3 та інші формати. До того ж можна встановити VLC і MPV, тоді точно буде порядок.
Тобто нема необхідності терміново кидати всі справи й клопотати щодо кодеків. Вони потрібні на системному рівні в тому випадку, якщо плануєте працювати з редагуванням відео та аудіо. Але про це згодом.
І ще одна порада. У меню файлового менеджера Caja знаходимо Параметри, відкриваємо вкладку Носії та знімаємо галочку поруч із Переглядати носії при вставці. Це потрібно зробити для того, щоб при підключенні зовнішнього пристрою, наприклад телефону, стільниця не захаращувалася зайвими повідомленнями.
Втім, якщо не вважаєте їх зайвими, можна залишити все як є. Як сказано раніше, додаткові налаштування здійснюються за бажанням. Просто не завадить знати про таку можливість.
Час познайомиться з терміналом. Він зазвичай темний, але не страшний. А буває навіть білосніжний. Насправді вивчати дуже складні команди необов'язково. Просто скопіюємо ось цю:
sudo apt remove whoopsie apport kerneloops unattended-upgrades rsyslog update-manager update-notifier && sudo apt autoremove
Тепер вставимо у віконце терміналу класичною комбінацією клавіш Shift + Insert (або за допомогою меню під правим кліком на вікні) та натиснемо Enter. Введемо пароль, який не відображається, але діє після ще одного натискання Enter. (І ще одного потім, якщо попросить.) Ну ось і все, погані спостерігачі від компанії Canonical успішно видалені.
Позбутися надокучливого вітального віконця Mate Welcome раз і назавжди можна за допомогою простої команди:
sudo snap remove ubuntu-mate-welcome
Настав час розібратися із кодеками, як обіцяно раніше. Виконуємо ось таку команду:
sudo apt install ubuntu-restricted-extras
Щоб погодитися з ліцензійною угодою, яка вискочить прямо в терміналі, до маленької кнопочки OK переміщуємося клавішею Tab. Ну а потім Enter натискаємо, звісно.
Наступна корисна дія теж нескладна. Це заборона додаткам, встановленим із пакетів Snap, оновлюватися автоматично:
sudo snap refresh --hold
Якщо передумаєте, будь-якої миті можна скасувати заборону ось такою командою:
sudo snap refresh --unhold
Дістатись до налаштувань часу найпростіше з того самого Центру керування. Для ручної корекції потрібно вимкнути синхронізацію NTP. Потім, здійснивши налаштування, увімкнути назад. Але це питання не таке вже й просте.
Ubuntu має погану звичку записувати в апаратну частину комп'ютера час за Грінвічем, щойно підключаєте її до інтернету. Якщо на тому ж пристрої перезавантажуєтесь у Windows, там доведеться переводити годинник назад вручну. Причому, щоразу після кожного сеансу. Запобігаємо такій неприємній поведінці системи:
sudo systemctl stop systemd-timesyncd && sudo systemctl mask --global systemd-timesyncd
Діятиме протягом усієї Live-сесії, підключатися до інтернету можна сміливо. Та й як же інакше, адже треба перевірити працездатність Wi-Fi.
Оптимальним релізом для не надто нового пристрою може виявитися Ubuntu Mate 22.04.2, там ще якісне ядро Linux з номером 5.19. Втім, важко передбачити, який саме випуск потоваришує з тим чи іншим обладнанням. Остання цифра в позначенні релізу може бути іншою. Беремо та пробуємо різні варіанти з офіційного архіву розробників.
Оскільки є нормальна підтримка UEFI, для створення завантажувальної флешки просто форматуємо її в FAT32 і копіюємо вміст образу ISO. При перезавантаженні часто тиснемо F12 для виклику тимчасового стартового меню.
