Debian LXQt

Рабочий стол LXQt по сути является облегчённой, человечной версией KDE Plasma, пригодной как для устаревших слабых компьютеров, так и для современных. Особенно для ноутбуков, поскольку позволяет экономить заряд батареи.

Debian с рабочим столом LXQt
Конечно, LXQt имеется и в других дистрибутивах, например, в Lubuntu. И настройки LXQt везде одинаковые. Но если вы выбрали стабильную версию Debian, то есть некоторые отличия. В частности, для подключения к интернету используется не привычный Network Manager, а программа с названием Connman.

Нажимаем кнопочку главного меню на левом краю панели задач, идём в раздел Internet и находим там этот самый Connman. В первую очередь активируем беспроводное соединение. На вкладке Status видим нечто вроде таблицы со списком параметров. В колонке Powered напротив Wi-Fi нажимаем на красный Off и таким образом меняем его на зелёный On.

Активируем Wi-Fi

Переходим на вкладку Wireless, выбираем нужную беспроводную сеть из всех найденных и жмём кнопку Connect. При необходимости можно заново просканировать наличие сетей с помощью кнопки Rescan.

Производим подключение к Wi-Fi

В остальном всё то же самое, что и в Lubuntu. Практически все настройки находятся по адресу: кнопка главного меню на левом краю панели задач — Preferences — LXQt Settings — LXQt Configuration Center.

Путь к LXQt Configuration Center
Пока находимся в  LXQt Configuration Center, добавим раскладку клавиатуры — и приятно удивимся, что, в отличие от ситуации в Lubuntu, назначить для переключения Ctrl+Shift можно сразу, без необходимости править конфигурации оконного менеджера. И само переключение происходит мгновенно, без задержек. (В Lubuntu моментально — почему-то только с английского на русский. Обратно — надо жать дважды.)
Внешне всё как в Lubuntu, но проблем нет
Можно ли слушать музыку за работой. "Из коробки" есть хороший минималистичный медиаплеер MPV, который сам закрывается по окончании воспроизведения.
MPV
Для тех, кто не хочет минимализма, кому нужна расширенная функциональность (например, смотреть, какие кодеки используются, делать снимки кадров), также есть продвинутый интерфейс для MPV под названием SMPlayer.
SMPlayer
Программы из экосистемы Gnome устанавливаются без проблем и выглядят приемлемо, поэтому можно смело добавлять и другие медиаплееры, например, Celluloid. Удобный просмотрщик картинок тоже не помешает, такой как Ristretto из комплекта XFCE. В общем, Debian предоставляет очень широкий выбор приложений на любой, как говорится, вкус и цвет.

Что ещё можно отметить, это настройки композитного менеджера. В LXQt Configuration Center выбираем Window Manager Tweaks и, например, ползунками Opacity назначаем полупрозрачность для неактивных окон. Или для перетаскиваемых.
Полупрозрачность неактивного окна
Касаемо настроек яркости, в LXQt всё это находится на начальной стадии разработки. Если всё же зашли в этот раздел, то обязательно снимите галочку с Require confirmation after settings change. Иначе это недоделанное окошко будет требовать подтверждения после каждого движения ползунка.
Настройки яркости  в LXQt пока не очень-то готовы к эксплуатации
Так или иначе, в данный момент LXQt является оптимальным вариантом для тех, кто предпочитает легковесные, но полноценные графические оболочки. Чтобы и удобно было, и привычно, и ресурсы компьютера тратились на продуктивные дела, а не на обслуживание прожорливого рабочего стола.
 
При установке современных выпусков Debian лучше отказаться от ввода пароля root, оставив соответствующие поля пустыми. Указать только пользовательский. Тогда можно будет сразу повышать привилегии с помощью sudo, как во всём семействе Ubuntu. Во многих случаях это гораздо удобнее.
 
Есть ли принципиальные различия между Debian с LXQt и Lubuntu? Визуально — только обои другие. По сути — в Debian не встроена поддержка формата пакетов Snap, желающие сами выбирают, добавлять ли самостоятельно. Драйвер nVidia в Debian — свободный, не фирменный (хотя для простых задач может оказаться даже лучше фирменного). Ну и ещё из Debian не надо выпиливать шпионские программы от Canonical с названиями Whoopsie и Apport. По причине их отсутствия. Не надо сносить глючный магазин приложений Discover, взятый сборщиками Lubuntu из KDE Plasma и криво прикрученный к LXQt. В стабильной версии Debian этого изделия тоже нет.
 
Зато Lubuntu 20.04 LTS менее прожорлива, потому что появилась на свет примерно на три года раньше. Будет порхать шустрой птичкой на старом ноутбуке, где современная Debian не сможет пошевелиться. Такова общая тенденция: чем новее операционная система, тем больше ресурсов потребляет. Надо же радовать спонсоров, производителей нового оборудования. Им очень нравится, когда люди часто бегают в магазины за более мощными компьютерами.

Скачать Debian можно с официальной страницы разработчиков, просто найти в списке готовый ISO-образ с рабочим столом LXQt.
 

Pop!_OS quick start

The Pop!_OS operating system is often recommended to beginners along with Linux Mint and the original ("vanilla") Ubuntu. Our task is to figure out whether this product can really be recommended to beginners.

First, it should be said that, you can download from the official website of the System76 company a version for computers with nVidia video cards (the ISO image is marked so) or for others, equipped with normal graphics, including Intel (the ISO may not be marked in any way). It is best to download both, in case someone in the neighborhood urgently needs to install it.
The Pop!_OS interface "out of the box"
After the launch, we see a dull interface with boring wallpapers, but a very responsive one. Incredibly responsive, fast to the point of dizziness. Faster than the well-known desktops that have had a long-time reputation for being lightweight, but now they are made crudely, "in a slapdash way".

Of course, this is nothing but Gnome Shell with standard settings, but with a slightly expanded number of them. For example, in Pop!_OS you can immediately assign the number and behavior of workspaces. So that they would not multiply automatically. You can even leave only one, if you do not connect a second display.

Setting up workspaces
Or, for example, the clock, located in the center of the eternally half-empty and therefore unnecessary top panel, can be moved to the right or left. It doesn't help much, the panel is still half-empty and hardly useful, but in this case at least some little change gives a hope for a trend towards other changes.

Customizing the Dock
Just like in Ubuntu, you can move the Dock panel, which is initially at the bottom, to the left or right. And reduce the thickness. (If you put it on the left, you will get the layout that is familiar to users of "vanilla" Ubuntu.)
Overview mode with only one workspace

Although in order to assign a keyboard shortcut for switching the layout, you still need to use the third-party Gnome Tweaks configurator, since the default "Windows(Super) + space" may not be a very convenient option.
Enable the on-screen keyboard
As for the virtual keyboard required for touchscreen devices, the Gnome Shell standard one is enabled in the Acessibility settings section. However, it is not convenient. Like the extra top panel, it uses space very irrationally. It is better to install Onboard and specify stretching to the entire width of the display in its settings.
The standard Gnome on-screen keyboard is not burdened with convenience
However, let's talk about it in detail. To assign a layout, go to the system settings section with the obvious name Keyboard. Remove the English options (click the three vertical dots opposite the item in the list), leaving only the American one. Click the "plus" to add the desired one.
Let's delete unnecessary entities and add the necessary ones
Now carefully, without haste and anxiety, without losing a good mood, let's scroll down the window and find View and Customize Shortcuts at the very bottom.
Click View and Customize Shortcuts
We have to continue our long journey, this is what the Gnome Shell compel us to do. Presumably, they want us to spend more time with their desktop. In the opening list, look for Typing.
Typing
In this very Typing, "Switch to next input" source will open, which, as you can easily guess, you also need to click on.
Switch to next input source

A window will pop up asking you to press some other combination instead of "Super + space". However, the most familiar and popular ones will not work. You can assign Alt + space, these keys are alongside, at least. And "Super + space" can be deleted if desired, using the menu under the button with the vertical dots opposite the combination.

You can remove unnecessary key combinations
Not very convenient, to say the least? Too complicated paths to the result? Well, no wonder, this is Gnome Shell. Let's install the Gnome Tweaks program.

Gnome Tweaks
Keyboard & Mouse section — a barely noticeable button Additional Layout Options — Switch to another layout. Now it's really convenient. Why can't the Gnome Shell developers do this "out of the box"? One can suppose that it's because they are slightly indifferent to a user comfort. Or even not slightly.

Before we leave Tweaks, let's look at the Windows section and activate Center New Windows. This is what users do in Ubuntu with a tricky command in the terminal. But, as we can see, it is possible this way.
Center New Windows

Regarding privacy, we return to the standard system settings program and go, of course, to the Privacy section. On the Connectivity tab, we deactivate the "Connectivity Checking" produced with some third-party server. As follows from the explanations, this extra entity checks the connection to the Internet. As if the user himself does not see whether there is a connection.

Turn off Connectivity Checking

Now on the File History & Trash tab, deactivate the switch at the top and activate the two ones at the bottom. So that it would look exactly like in the picture below.

File History & Trash
Now the Gnome Shell spy functionality for collecting information about your actions is disabled, and trash cleaning is enabled.

All that's left is to go to the Sound section and disable the annoying sounds of all sorts of system notifications. This is active by default in almost all desktops. Indeed, you need to bother and pester with something. How could you possibly do without it, especially in Gnome Shell, let's ironically ask this rhetorical question.
Sound
Automatic checking and installation of updates is disabled by default. Do not enable. Never. Noway. Keep your operating system stable and reliable. You are not a guinea pig for testing new technologies.
One should never enable the installation of updates
Next, we will go to Power, turn off Dim Screen and set Never opposite Screen Blank. Because we will decide all by ourselves when we want to turn off and block the screen.
We lock the screen when we need it, not when the developers decide to
The Gnome Software application store is called Pop!_Shop here. According to the software sources, the Flatpak format integration is already there. But Snap is not seen, although support can be installed if you wish. But the best part is that the store is completely and unconditionally closed after closing its window. The process does not hang in RAM, as it always does in the original Gnome Shell. It disappears completely here. (Firstly it was hard to believe in such happiness, even after realizing the fact that automatic installation of updates is not active by default. Anyhow, it is true, this Pop!_Shop really should not ineradicably self-start and devour system resources.)
Tiling
The tiled arrangement of windows (tiling) is performed automatically by pressing the key combination "Windows(Super) + Y", and it is being cancelled in the same way. That means, you no longer need to bother with the right-left arrows, like you do in other graphical shells. It would be very convenient if the windows did not try to remember their previous form when launched again. But this is a trifle, of course. (You can move and resize windows with the arrows after pressing Alt + F7 and Alt + F8. Instead of arrows, you can use the mouse, simply moving the pointer and clicking to stop when needed.)
Multimedia codecs
Multimedia codecs are present only partially. But the installation of the missing ones is offered right on top of the window of the low-quality Gnome Videos player, persistently shoved into all Gnome Shell instances. There is only one checkbox marked, but it is useful to select the other items too.
Gnome Videos after installing codecs
However, if you can't wait to listen to music while working, just add Celluloid player to the system, and you can easily take care about the codecs later. Or, at least, a minimalist basic MPV player.
Nice MPV
Alas, the startup includes Evolution, a mailer and a manager of all sorts of calendars. It eats up about a hundred megabytes of memory. Of course, this is not so much by modern standards. You'll have to accept it, you can't delete it, it's screwed on tightly. Although, of course, it's not a big deal, especially compared to the advantages.

Maybe there was some favorable phase of the moon? Another long test drive was arranged to check. No mistake, Pop!_OS is a healthy kind of Ubuntu. Why has the distribution turned out so good? Probably because the System76 is interested in the acceptable quality of the operating system being installed on the computers they sell.

In other words, if Canonical has been releasing their raw and buggy Ubuntu for twenty years, this company is not losing anything. As it still specializes in servers and cloud technologies. But in the case of Pop!_OS, a poorly functioning laptop, as you might guess, will be returned to the buyer with a scandal. And you can’t explain to that buyer that he needs to wait for updates with fixes, ask for help at forums, try to solve problems himself, compile drivers, edit configuration files, and so on, down the long list of suffering of other distributions' users. The money has been paid, which means the manufacturer is obliged to provide a good product. And that’s it.
 
Before you start installing Pop!_OS, you should take into consideration that Ubuntu itself and all its derivatives quietly enter Greenwich Mean Time into the computer’s hardware immediately after connecting to the Internet. If another operating system is present in dual-boot, you will have to manually reset its clock each time you use it. Therefore, it is better not to install any Ubuntu next to another OS. For example, you can physically disconnect the disk and use a separate SSD for Pop!_OS.

What else can be mentioned is that Pop!_OS has not yet been noticed attempting to collect user data, to use telemetry or to violate privacy in some other way. No unattended upgrades either. Though Whoopsie and Apport are present, obviously inherited from Ubuntu. Let's open the terminal and disable them:

sudo systemctl disable whoopsie apport

The Pop!_OS installation window
So, can Pop!_OS be recommended to beginners? Definitely. Moreover, it is a higher priority option than the original ("vanilla") Ubuntu. At least one single fact of maintaining full support for the Appimage format suggests that the developers do not sneeze at users from a high branch. After all, it is no secret that not all people agree to be slaves to repositories. Therefore, lots of users prefer Appimage. They value real freedom, but not what is named "freedom" by marketers.
 
Now let's tell every one how to make a Live USB drive for modern UEFI computers. No special applications are needed, never beleive those who promote ones. There is no need to make permanent changes to the boot sequence settings either.

1. Format a USB drive to FAT32.

2. Open the ISO-file with any archive manager and copy all the content to the USB drive, then insert the drive into the USB port.

3. Turn your computer on and start pressing "F12" quickly many times till you see the temporary start menu (this works on laptops, but the key may be "Escape" on PCs).

4. When the temporary start menu appears, choose the available UEFI drive in the list of the options. No changes to the computer boot settings will be applied.

If this method does not work, it means that your computer is too old or/and the ISO image does not really support UEFI. It does work in case you use Pop!_OS.

Швидке налаштування Pop!_OS

Операційна система Pop!_OS часто рекомендується новачкам поряд із Linux Mint та оригінальною ("ванільною") Ubuntu. Наше завдання – розібратися, чи справді можна радити цей продукт початківцям.

Спершу слід сказати, що з офіційного сайту компанії System76 можна завантажити варіант для комп'ютерів з відеокартами nVidia (образ ISO так і помічений) або для інших, з нормальною графікою, в тому числі Intel (ISO, можливо, ніяк не помічений). Найкраще завантажити обидва, раптом знадобиться комусь терміново встановити.
Pop!_OS "iз коробки"

Після старту спостерігаємо неяскравий, із нудними шпалерами, зате дуже чуйний інтерфейс. Неймовірно чуйний, швидкий до запаморочення. Швидше, ніж у широко відомих робочих столів, які здавна мають репутацію легких, однак вони виготовляються незграбно, "на відчепись".

Звичайно, це не що інше, як Gnome Shell зі стандартними налаштуваннями, але з трохи розширеною їх кількістю. Наприклад, у Pop!_OS можна відразу ж призначити кількість та поведінку робочих просторів. Щоб не розмножувалися автоматично. Або ж зовсім одне залишити, якщо другий дисплей не підключаємо.

Налаштування робочих просторiв
Або, ще наприклад, годинник, розташований по центру вічно напівпорожньої і тому зайвої верхньої панелі, можна пересунути вправо або вліво. Користі мало, панель все одно напівпорожня й зайва, але хоч якась зміна в даному випадку — надія на тенденцію до інших корисних модіфікацій.

Налаштування Dock
Так само, як в Ubuntu, можна переставити панель Dock вліво або вправо. І зменшити товщину. (Якщо поставити зліва, то буде компонування, звичне для користувачів "ванільної" Ubuntu.)
Оглядовий режим

Хоча задля призначення комбінації клавіш для перемикання розкладки, як і раніше, треба брати сторонній конфігуратор Gnome Tweaks, оскільки "Windows(Super) + пробіл" за замовчуванням може виявитися не дуже зручним варіантом.
Вмикаємо вiртуальну клавiатуру
Стосовно віртуальної клавіатури, необхідної для пристроїв із сенсорним екраном, стандартна для комплектації Gnome Shell включається в розділі налаштувань Acessibility. Однак зручною не є. Як і зайва верхня панель, використовує простір дуже нераціонально. Краще встановити Onboard та в налаштуваннях вказати розтягування на всю ширину дисплея.
Стандартна екранна клавіатура Gnome зручністю не обтяжена
Втім, давайте по порядку. Для призначення розкладки прямуємо до розділу системних налаштувань з очевидною назвою Keyboard. Прибираємо варіанти англійської (натискаємо три вертикальні точки навпроти пункту у списку), залишаємо тільки американську. Тиснемо плюс для додавання потрібної.
Видаляємо зайві сутності та додаємо потрібну
Тепер акуратно, без поспіху та занепокоєння, не втрачаючи гарного настрою, прокручуємо віконце вниз і знаходимо View and Customize Shortcuts у самому кінці.
View and Customize Shortcuts
Продовжуємо наш довгий шлях, так вирішили розробники Gnome Shell. Мабуть, хочуть, щоб ми проводили з їхнім робочим столом якомога більше часу. У списку, що відкрився, шукаємо Typing.
Typing
У цьому Typing відкриється Switch to next input source, яке, як нескладно здогадатися, теж потрібно клікнути.
Switch to next input source

Вискочить віконце, запропонує натиснути якусь іншу комбінацію замість Super + пробіл. Однак найзвичніші та найпопулярніші не спрацюють. Можна призначити Alt + пробіл, вони хоча б поруч. А Super + пробіл за бажанням видаляємо, скориставшись меню під кнопкою з вертикальними точками навпроти комбінації.

Можна видалити зайві комбінації клавіш
Не дуже зручно м'яко кажучи? Занадто заплутані шляхи до результату? Ну, це ж Gnome Shell. Встановлюємо програму Gnome Tweaks, якщо є така можливість.

Gnome Tweaks
Розділ Keyboard & Mouse – малопомітна кнопка Additional Layout Options – Switch to another layout. Ось тепер справді зручно. Чому так не зробити в Gnome Shell відразу, "з коробки"? Мабуть, тому, що розробникам трохи байдуже, чи зручно користувачам. Або навіть не трохи.

Поки не пішли з Tweaks, заглядаємо у розділ Windows та активуємо Center New Windows. Це те, що користувачі роблять в Ubuntu за допомогою хитромудрої команди в терміналі. Але, як бачимо, можна й так.
Center New Windows

Щодо приватності, повертаємось до програми стандартних системних налаштувань Settings і йдемо до розділу Privacy. На вкладці Connectivity деактивуємо зв'язок із стороннім сервером Connectivity Checking. Як випливає з пояснень, зайва сутність перевіряє з'єднання з інтернетом. Наче користувач сам не бачить, чи є коннект.

Connectivity Checking

Тепер на вкладці File History & Trash деактивуємо вимикач зверху та активуємо два знизу. Щоб вийшло точно так, як показано на малюнку нижче.

File History & Trash
Шпигунська функціональність Gnome Shell щодо збору відомостей про ваші дії вимкнена, а очищення сміття задіяно.

Залишилося лише зайти в розділ Sound і відключити дратівливі звуки всіляких системних повідомлень. Таке практично у всіх робочих столах активно за умовчанням. Справді, треба ж чимось турбувати й дошкуляти, без цього ж не можна, тим більше в Gnome Shell.
File History & Trash
Автоматичне встановлення оновлень вимкнуто за замовчуванням. Не вимикаємо. Ніколи. Взагалі.
Перевірку оновлень не вимикаємо
Далі прямуємо до Power, щоб вимкнути Dim Screen і поставити Never навпроти Screen Blank. Тому що вирішувати, коли гасити та блокувати екран, будемо самостійно.
Блокуємо екран коли потрібно нам, а не коли заманулося розробникам
Магазин додатків Gnome Software тут називається Pop!_Shop. Судячи з джерел софту, інтеграція формату Flatpak вже є. А ось Snap не видно, хоча підтримку можна встановити, якщо з'явиться таке бажання. Але що найприємніше, це повне і беззастережне закриття магазину після натискання на хрестик у заголовку віконця. В оперативній пам'яті процес висіти не залишається, як в оригінальній Gnome Shell, зникає повністю. (Спочатку навіть не вірилося в таке щастя, особливо після усвідомлення факту, що автоматична установка оновлень у цій версії Gnome Software за замовчуванням не активна. Довелося кілька разів перевірити ще раз, протираючи очі від подиву. Але це правда, самозапускатися й жерти системні ресурси цей софт в Pop!_Shop дійсно не повинен.)
Плиткове розташування вікон
Плиткове розташування вікон (тайлінг) здійснюється автоматично при натисканні комбінації клавіш "Windows(Super) + Y", відключається так само. Тобто вже не треба морочитися зі стрілками та Super, як в інших графічних оболонках. Було б дуже зручно, якби вікна не прагнули запам'ятати свою попередню форму при новому запуску. Але це дрібниця, звичайно. (Рухати та переміщувати вікна можна стрілками після натискання відповідно Alt+F7 та Alt+F8. Замість стрілок можна використовувати мишу.)
Кодеки
Кодеки мультимедіа присутні лише частково. Але встановлення відсутніх пропонується прямо поверх вікна неякісного плеєра Gnome Videos, що наполегливо пхається у всі Gnome Shell. Відмітка лише одна, але корисно позначити також інші пункти.
Gnome Videos
Втім, якщо не терпиться послухати музику за роботою, просто додаємо в систему Celluloid, а з кодеками можна буде спокійно розібратися потім. Або хоча б мінімалістичний базовий MPV. Тим більше, що Gnome Videos завжди був кривим і недолугим. Тут, як не дивно, не гальмує і не спотикається при перемотуванні, але натомість погано передає кольори.
MPV
На жаль, в автозапуску знаходиться поштовик та менеджер усіляких календарів Evolution. Від'їдає близько сотні мегабайт пам'яті. Звичайно, за сучасними мірками це не так багато. Доведеться змиритися, видаляти не можна, прикручений шурупами намертво. Хоча, звичайно, невелике лихо, особливо в порівнянні з перевагами.

Може, була якась сприятлива фаза Місяця? Для перевірки був влаштований ще один тривалий тест-драйв. Помилки немає: Pop!_OS – це Ubuntu здорової людини. Чому дистрибутив вийшов таким гарним? Ймовірно, тому, що фірма System76 зацікавлена ​​в прийнятній якості операційної системи на комп'ютерах, які продає.

Інакше кажучи, якщо Canonical вже двадцять років поспіль безкоштовно викочує сиру та глючну Ubuntu, прибуток цієї компанії анітрохи не зменшується, все одно вона спеціалізується на серверах та хмарних технологіях. А у випадку з Pop!_OS ноутбук, що погано працює, як неважко здогадатися, покупець зі скандалом принесе назад. І не розтлумачиш йому, покупцю, що потрібно чекати оновлень з виправленнями, просити допомоги на форумах, намагатися вирішити проблеми самостійно, скомпілювати драйвери, відредагувати файли з конфігураціями і так далі за довгим списком страждань користувачів інших дистрибутивів. Гроші сплачені — отже, виробник має надати придатний продукт. І крапка.
 
Перш ніж візьметеся за встановлення, слід врахувати, що і сама Ubuntu, і всі її похідні відразу після підключення до інтернету тихенько вписують в апаратну частину комп'ютера час за Гринвічем. У разі паралельної присутності іншої операційної системи доведеться щоразу переводити її годинник назад вручну. Тому краще не ставити поряд з іншою ОС. Наприклад, можна фізично відключити диск і використовувати для Pop!_OS окремий SSD.

Що ще варто згадати, Pop!_OS поки не помічена в спробах збирати дані користувача, задіяти телеметрію та всіляко порушувати приватність. Хоча успадковані від Ubuntu шпигунські програми Whoopsie та Apport тут є. Відкриваємо термінал та відключаємо:
 
sudo systemctl disable whoopsie apport

Встановлення Pop!_OS
Отже, чи можна рекомендувати Pop!_OS новачкам? Так, можна. Це навіть більш пріоритетний варіант, ніж оригінальна ("ванільна") Ubuntu. Хоча б один єдиний факт збереження повноцінної підтримки формату Appimage говорить про те, що розробникам не чхати на користувачів з високої гілки. Адже не секрет, що далеко не всі люди згодні бути рабами репозиторіїв і тому віддають перевагу Appimage. Цінують справжню свободу, а не те, що видається за неї маркетологами.
Подписаться на: Сообщения (Atom)